GISMETEO: Погода по г.Артемовск
 О нас
 Наши услуги
  Лицензии
 Руководство
 Контакты
 Галерея
 Сотрудничество
 Мониторинг окружающей среды
 Наши новости
 Надрокористування
 Центральная лаборатория
 Подземные воды


 

МОНІТОРИНГ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

ЗМІСТ

1.Загальні питання

2.Моніторинг підземних вод Донецької області

3.Моніторинг небезпечних геологічних процесів

4.Моніторинг стану та змін геологічного середовища (еколого-геологічні дослідження)

5. Інші гідрогеологічні дослідження та роботи

6.Оформлення дозволів на спеціальне водокористування

1.Загальні питання

Державний моніторинг геологічного середовища в обов’язковому порядку передбачає моніторинг підземних вод та небезпечних геологічних процесів у межах геологічних структур, басейнів, стратиграфічних комплексів, водоносних горизонтів, родовищ корисних копалин і водозаборів підземних вод. Постійне функціонування державної  системи моніторингу геологічного середовища стосовно Донецької області здійснює ДРГП «Донецькгеологія».
Державна система моніторингу геологічного середовища включає оцінку ресурсів, гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей підземних вод, у тому числі залишкової кількості забруднюючих речовин і компонентів у водоносних горизонтах, одиночних та групових водозаборах. Моніторинг небезпечних геологічних процесів передбачає вивчення стану і прогноз розвитку абразії, зсувів, підтоплення територій та карстових процесівДержавний моніторинг геологічного середовища в обов’язковому порядку передбачає моніторинг підземних вод та небезпечних геологічних процесів у межах геологічних структур, басейнів, стратиграфічних комплексів, водоносних горизонтів, родовищ корисних копалин і водозаборів підземних вод. Постійне функціонування державної  системи моніторингу геологічного середовища стосовно Донецької області здійснює ДРГП «Донецькгеологія».
Державна система моніторингу геологічного середовища включає оцінку ресурсів, гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей підземних вод, у тому числі залишкової кількості забруднюючих речовин і компонентів у водоносних горизонтах, одиночних та групових водозаборах. Моніторинг небезпечних геологічних процесів передбачає вивчення стану і прогноз розвитку абразії, зсувів, підтоплення територій та карстових процесів.
Крім державної системи моніторингу підземних вод і небезпечних геологічних процесів, нормативними актами Кабінету Міністрів України передбачено постійне функціонування територіального (обласного) рівня, який не фінансується і не здійснюється на протязі 2012-2013 років, а також об’єктовий моніторинг підземних вод стосовно групових водозаборів і водокористувачів та водоносних горизонтів у місцях розташування забруднюючих промислових підприємств. Ведення об’єктового моніторингу здійснюється власними службами надрокористувача (промислового підприємства) або із залученням на договірній основі геологічних підприємств і організацій, які спеціалізуються на вирішенні задач моніторингу підземних вод та довкілля.
Крім того, відповідно до пункту 2 Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвердженого Мінприроди України від 11.03.2013 № 96 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2013 за № 500/23032, а також листа Держгеонадра України від 10.06.2013 № 5753/03/04-13, ДРГП «Донецькгеологія» за прямими договорами з надрокористувачами проводить моніторинг та наукове супроводження надрокористування по таких видах корисних копалин:
  • газ (метан) вугільних родовищ та вуглевмісних товщ (код 11001500);
  • тверді горючі корисні копалини (13000000);
  • неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини (30000000);
  • води підземні (40000000);
  • грязі лікувальні (60000000). 
 
  • 2. Моніторинг підземних вод Донецької області 

    Підземні води в межах Донецької області є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання, особливо в сільських районах де немає жодної іншої альтернативи щодо централізованого водопостачання. Нестача питної води відчувається багатьма населеними пунктами області, а найбільше - в центральних, західних та південних її частинах. У подальшому, при зростанні економічного потенціалу регіону, очікується зростання і водного дефіциту. Тому впровадження раціонального використання ресурсів і запасів підземних вод, запобігання їх забрудненню і виснаженню та поліпшення питного водопостачання шляхом забезпечення населення екологічно чистою питною водою за рахунок підземних джерел є пріоритетним завданням гідрогеологічної служби Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія».
    Для вирішення задач забезпечення раціонального використання ресурсів і запасів підземних вод, запобігання їх забрудненню та виснаженню передбачаються моніторингові гідрогеологічні роботи регіонального та територіального рівнів, які виконуються по всій області відповідно до Водного Кодексу України, обласної програмами проведення моніторингу а також законів та нормативних актів України. 
     
  • 2.1.Моніторингові дослідження підземних вод Донецької області 
     
    Передбачені і фінансуються на державному рівні. Це насамперед напрямки «Переоцінка прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів підземних вод в межах Донецької області» та «Ведення державного водного кадастру та державного обліку використання підземних вод в межах Донецької області, моніторингу ресурсів та запасів підземних вод». Крім того, виконуються роботи щодо гідрогеологічного довивчення Донецької області та суміжних територій із побудовою кондиційних гідрогеологічних карт.
     
    В рамках ведення державного водного кадастру, державного обліку використання підземних вод, моніторингу ресурсів та запасів вод по території Донецької області передбачається щорічне узагальнення даних державного обліку використання підземних вод, їх кількісних і якісних характеристик з підготовкою щорічної інформації державного обліку використання підземних вод і державного водного кадастру в документах АІС ДВК та надання її ДНВП “Геоінформ України” для подальшого опрацювання по всій території України.
    Основною задачею державного обліку є створення баз даних, які містять оптимальний обсяг інформації про підземні водні  об'єкти Донецької області за кількісними і якісними показниками, що дозволяє забезпечити даними про прогнозні ресурси, експлуатаційні запаси і використання підземних вод по об'єктах адміністративно-територіального розподілу, гідрогеологічних басейнах, водоносних горизонтах і комплексах, водогосподарчих об'єктах.
    Державний облік ведеться на підставі річної форми звітності № 7-гр (підземні води), затвердженої Державною геологічною службою наказом № 142 від 26.12.2007 р., та погодженою Державним комітетом статистики України наказом № 2 від 02.01.2008 р. Ця форма звітності надається підприємствами, організаціями незалежно від їхньої відомчої приналежності, форм власності і господарювання, що здійснюють експлуатацію підземних вод. В межах зазначеного напрямку проводяться роботи щодо аналізу матеріалів спеціального водокористування з підготовкою відповідних пропозицій та рекомендацій.
    В рамках моніторингу підземних вод Донецької області (вивчення режиму підземних вод) вивчається рівневий режим і показники якості підземних вод у природних умовах, в межах природного режиму а також в зоні впливу різних техногенних факторів (водовідбору, водної меліорації, тощо.) Проводиться збір та узагальнення даних щодо використання підземних вод на території діяльності підприємства, оцінюється стану та здійснюється прогноз зміни рівневого режиму підземних вод. Інформація надається органам місцевого самоврядування та спеціалізованим службам з рекомендаціями щодо раціонального використання підземних вод і запобігання їх виснаження та забруднення.
    Основним завданням ДРГП «Донецькгеологія» по даному напрямку є ведення моніторингу підземних вод, що є частиною державного моніторингу навколишнього природного середовища. Вивчення режиму підземних вод проводилося по 54 свердловинах, розташованих у трьох гідрогеологічних басейнах: гідрогеологічній провінції Донецької складчастої області, зоні розвитку тріщинних вод Приазовського кристалічного масиву  та Приазовско-Чорноморському артезіанському басейні.
    Аналіз загальної геолого-гідрогеологічної обстановки свідчить, що гідродинамічні умови формування підземних вод визначаються як орографічними та гідрографічними умовами території області, так і специфікою геологічної та тектонічної будови регіону. Ці фактори визначають територіальний розподіл областей живлення, розвантаження і напрямок руху підземних вод.
    Найбільш глибокі і незворотні зміни геологічного середовища мають місце в центральній частині Донецької області, у вуглепромислових районах Донбасу, де, крім гірничовидобувної промисловості розвинені і інші її галузі промислового виробництва.
    Для цих районів характерна комплексна зміна практично всіх компонентів геологічного середовища: гідрохімічних, гідродинамічних та інженерно-геологічних. Підсилений водообмін і дренаж вуглевмісних порід у результаті шахтного водовідливу створює сприятливі умови для міграції забруднюючих речовин з території промислово-міських агломерацій на великі глибини, що приводить до забруднення гірничих виробок і шахтних вод. В результаті реструктуризації вугільної промисловості південно-західна частина Донбасу зазнає регіональних змін щодо гідрогеологічного режиму підземних вод, що проявляються в нестабільності природного рівневого режиму водоносних горизонтів вуглевмісних і покривних відкладів та зміни якісних характеристик підземних вод. Для сучасного стану геологічного середовища вуглепромислових районів  Донецької області характерна нестійкість і масштабна мінливість гідрогеологічних умов на великих площах, з перевагою незворотних процесів.
    Гідрогеологічне довивчення території масштабу 1:200 000 проводиться зі складанням та виданням гідрогеологічних карт нового покоління, які відображають сучасний стан гідрогеології, водогосподарського навантаження та визначають перспективи проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт на підземні води.
     
  • 2.2. Актуальна інформація за напрямком моніторингу підземних вод
    На балансі ДРГП «Донецькгеологія у 2012 році знаходилося 54 спостережних свердловини), які розташовані на 23 ділянках, в умовах природного, слабкопорушеного і порушеного режиму.
     
    Для промислово-міських агломерацій основними негативними техногенними процесами є забруднення геологічного середовища і підтоплення територій в результаті значного посилення інфільтраційного живлення ґрунтових вод.
    Спостережні свердловини знаходяться в різних геоморфологічних умовах (на заплавах, терасах, вододілах) та обладнані на різні за умовами розвитку і живлення водоносні горизонти і комплекси. Спостереження ведуться за підземними водами водо насичених горизонтів у четвертинних, палеоген-неогенових, верхньокрейдових, юрських, тріасових, пермських, кам'яновугільних і архей-протерозойських відкладах.
    Продовжено вивчення впливу промислово-міських агломерацій на підземні води на території двох промислових вузлів: Слов'янського і Горлівсько-Єнакіївського.
    На території Слов'янського промислового вузла продовжені спостереження за процесами підтоплення, забруднення підземних вод в результаті промислової діяльності та інших негативних техногенних факторів.
    На території Горлівсько-Єнакіївського промислового вузла вивчався вплив гірничих виробок діючих  шахт та шахт що закриваються, на гідрогеологічну обстановку, а також забруднення підземних вод відходами промислових підприємств.
    На території Краматорського промислового вузла по свердловинам відомчої мережі продовжувалися стаціонарні спостереження за зміною рівневого і гідрохімічного режимів підземних вод на території водозаборів під впливом відстійників, шламонакопичувачів краматорських заводів.
     
  • 2.2.1.Рівневий і гідрохімічний режим водоносних
    горизонтів у природних умовах в 2012 році.
     
    2.2.1.1.Ґрунтові води.
    У 2012 році паводкові, меженні, середньорічні рівні ґрунтових вод, в основному знаходилися у межах середньобагаторічних величин, або  незначно, знизились стосовно 2011 року. У гідрогеологічній провінції Донецької складчастої області величина зниження паводкових (Н3) рівнів ґрунтових вод в середньому склала -0,13м, меженних (Н5) – -0,25м, середньорічних (Нср) – -0,14м. 
    Таблиця 2.1.

    таблица1

               
    В межах області тріщинних вод Українського басейна  в еолово-делювіальному водоносному горизонті (Ольгінська ділянка) спостерігалось  зниження паводкових та середньорічних рівнів  стосовно    2011року    на   -0,97м та -0,84м  відповідно. 
    На Успенській ділянці (Амвросіївський район, басейн р.Кринка) екстремальні рівні підземних вод у 2012р. продовжували знаходитися нижче середньо багаторічних величин. Порівняно з 2011р. величина зниження паводкових (Н3), меженних (Н5), та  середньорічних  (Нср) рівнів ґрунтових вод відповідно складає : - 0,10м; - 0,17м; - 0,12м. 
                                     
    Таблиця 2.2.

    таблица2

     
  • 2.2.1.2.Міжпластові підземні води.
    Рівні міжпластових вод у крейдових, юрських, тріасових, пермських і кам'яновугільних відкладах також схильні до сезонних коливаннь .
    Паводкові рівні, в основному, фіксуються в свердловинах у березні-квітні, по окремих свердловинах- у червні місяці. Меженні рівні – у серпні-жовтні. У 2012 р. паводкові, меженні, середньорічні рівні міжпластових вод, також як і ґрунтових, знаходилися у межах величин 2011 року.
    У гідрогеологічній провінції Донецької складчастої області величина коливання паводкових (Н3) рівнів міжпластових вод склала: по верхньокрейдовому водоносному горизонту – +0,01м,   по верхньотріасовому водоносному комплексу – +0,05м, нижньотріасовому – -0,42м, юрському –+0,20м, по пермському –  -0,32м, по кам'яновугільному – -0,79 м.
    Меженні рівні (Н5) міжпластових вод змінились у верхньокрейдовому водоносному горизонті на -0,32м, у тріасовому комплексі – +0,01 – -0,79м, юрському –-0,65м, у пермському – -0,37м,  у кам'яновугільному – -0,35 м. 
    Середньорічний рівень 2012р. міжпластових вод змінявся у верхньокрейдовому водоносному горизонті на -0,12м, у юрському комплексі – +0,10м, у тріасовому – -0,20 – -0,52м, у пермському – -0,31м,  у кам'яновугільному – -0,22м по відношенню до 2011 року.
    Таблиця 3.

    таблица3

     
    Таким чином, 2012 році рівні міжпластових вод,  переважно знаходилися у межах  середньо багаторічних величин.
    У 2013 році збільшення площ підтоплення не очікується. Погіршиться стан тільки в паводок на заплавах річок, а також на площах схильних до техногенного підтоплення.
    В силу складності геологічної будови і гідрогеологічних умов Донбасу хімічний склад підземних вод дуже різноманітний.  Вивчення режиму підземних вод у порушених і слабопорушених  умовах проводилося на водозаборах, промислових вузлах, розташованих у різних геолого-гідрогеологічних умовах, що зазнають різноманітного техногенного навантаження від забруднення підземних вод промисловими відходами до дренуючого впливу шахтного водовідливу.
     По опорним регіональним свердловинам вивчався режим і стан підземних вод на території Слов'янського, Горлівсько - Єнакіївського, Краматорського промислових вузлів. 
    Основна частина свердловин знаходиться у Донецькому гідрогеологічному басейні підземних вод на території найбільших та найнебезпечних в екологічному відношенні промвузлах, таких як  Краматорсько-Костянтинівський, Слов’янський, Горлівсько-Єнакієвський та Донецько-Макіївський. Нижче по території цих цім промвузлів приведено коротку характеристику стану підземних вод за 2012 рік.
     
  • 2.3.Режим підземних вод у зоні впливу техногенних факторів
    2.3.1. Краматорський промвузол
    Оцінка стану підземних вод проводилася в долині р. Казенний Торець у межах м. Краматорська, де потужність крейдо-мергельних відкладів у межах Часів,Ярсько - Краматорської мульди складає 200-300 м.
    Верхня частина товщі крейдових відкладів до глибини 60-70м інтенсивно тріщинувата і містить підземні води, які використовуються для централізованого водопостачання. Найбільш інтенсивна тріщинуватість і водообільність крейдових відкладень спостерігається в заплавах рік і днищах балок. Убік вододілу ступінь тріщинуватості порід зменшується.
    Потужність водоносного горизонту у верхньокрейдових відкладах, розкритого свердловинами, складає 17-33 м.
    Підземні води цього горизонту напорно-безнапірні. Величини напорів коливається від 2 до 15 м, у більшості випадків не перевищують 10 м.
    Область живлення водоносного горизонту у верхньокрейдових відкладах збігається з областю його поширення. Живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів і ресурсів, що залучаються  з ріки.
    Розвантаження здійснюється в гідрографічну мережу, в основному – у р. Казенний Торець.
    Підземні води водоносного горизонту у верхньокрейдяних відкладах в межах ділянки мають мінералізацію 1,3-2,4 г/дм3. По хімічному складу вони відносяться до хлоридно-сульфатного магнієво-натрієво-кальцієвого типу.
    Водозабори, що експлуатують верхньокрейдовий  водоносний горизонт з 1930—1933 р. розташовані на території великих промислових підприємств: Краматорський металургійний завод (КМЗ) – водозабір «Краматорський-II», Ново-Краматорський машинобудівний завод (НКМЗ)- водозабір «Краматорський-III», Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ)- водозабір «Краматорський-I», завод «Енергомашспецсталь» (ЕМСС)- водозабір «Краматорський-V».
    Водозабір «Краматорський-IV», що належить виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) м. Краматорська  складається з однієї свердловини продуктивністю 2,1-2,8 тис. м3/добу. Але на цей час вона не працює та зберігається у законсервованому стані.
    Водозабір підземних вод «Краматорський-III» розташований на території НКМЗ, у даний час складається з 9 свердловин. Вода з водозабору використовується для питного і технічного водопостачання заводу. Загальна продуктивність водозабору в 2012р. – 14,55 тис. м3/добу. (затверджені експлуатаційні запаси –15,5 тис. м3/добу).
    На території КЗВВ розташований водозабір «Краматорський-I»,  який складається  з 4 свердловин.
    Загальна продуктивність водозабору – 0,061 тис. м3/добу.
    Водозабір «Краматорський-V» розташований на території заводу «ЕМСС», складається з 3 свердловини загальною продуктивністю 1,07 тис. (водовідбір  у 2012 р.).
    На території КМЗ до 1982 року працював водозабір «Краматорський-II», розташований у 700 м від р. Казенний Торець. Через прогресуюче забруднення  підземних вод свердловини законсервовані.
    . Для вивчення гідродинамічних умов підземних вод верхньокрейдового водоносного горизонту на ряді найбільш великих підприємств м. Краматорська з 1983 р. ведуться режимні спостереження.
    В даний час уся режимна мережа  промвузла складається з 50 відомчих спостережних свердловин .
    У 2012р. на Краматорському промвузлі проводились регулярні спостереження по режимній мережі свердловин.
    На досліджуваній території під впливом роботи водозабірних споруд у даний час сформувалася загальна депресійна воронка, у межах якої можна виділити три характерні гідродинамічні зони, що відрізняються умовами формування експлуатаційних запасів підземних вод.
    Перша зона  знаходиться на території заводу НКМЗ, де працює водозабір Краматорський-II. Свердловини водозабору порівняно рівномірно розміщені на площі, частина їх розташована в безпосередній близькості (100-200 м) від р. Казенний Торець, інші – у 700-1100 м від русла.
    Глибина залягання рівнів підземних вод на цій ділянці (територія НКМЗ) протягом 2012 р. у різні періоди року в алювіальному водоносному горизонті коливалася від 1,46 до 4,83 м, у верхньокрейдяному – від 0,85 до 4,37 м. Середня амплітуда коливання рівнів складає 0,74м по алювіальному водоносному горизонту і  0,45 м по верхньокрейдяному.
    Наведені дані свідчать про прямий зв'язок верхньокрейдяного й алювіального водоносних горизонтів, а це значить, що режим експлуатації водозабору прямо впливає на рівневий режим алювіального водоносного горизонту.
    Крім того, на динаміку підземних вод впливає уповільнений підземний стік, який є  результатом гребельного впливу заглиблених фундаментів і підземних споруд, неупорядкованих зливних стоків і можливих витоків з водопровідних мереж, що призводить до підтоплення території. З 1992 року по 2006 рік відзначався повільне зростання рівнів підземних вод. По алювіальному водоносному горизонту рівні на ділянці підвищилися на 1.15м, а по верхньокрейдяному – на 1.28м. У 2007-2012 р.р. рівні стабілізувалися.  
    Дві інші гідродинамічні зони істотно менші по площі. Одна з них охоплює область формування експлуатаційних запасів водозабору «Краматорський-I» на території КЗВВ. Водозабірні свердловини тут розташовані на відстані 1,5 км від ріки.
    У 2012р. глибина рівня підземних вод на території КЗВВ  коливалася по спостережних свердловинах від 5,4 до 7,0 м.
    Третя гідродинамічна зона розташована в крайній північній частині  території. Її формування пов'язане з роботою свердловин водозабору «Краматорський-V», що розташований на території заводу «ЕМСС» у 200-300 м від русла ріки Казенний Торець.
    Глибина залягання рівнів підземних вод на цій ділянці (територія «ЕМСС»)  у різний час року коливався як в алювіальному водоносному горизонті, так і у верхньокрейдяному – від 0,20 м до 4,97 м.
    У межах  першої гідродинамічної зони на лівому березі р. Казенний Торець поблизу радіальних відстійників КМЗ відзначаються найбільші для всієї досліджуваної території концентрації фенолів, роданідів і ціанідів. У районі радіальних відстійників знаходяться 3 кущі спостережних свердловин, пробурених на алювіальний і верхньокрейдовий водоносні горизонти.
    Найбільші концентрації забруднюючих речовин раніше спостерігалися в верхньокрейдовому та алювіальному водоносних горизонтів на території КМЗ. В 2012р. завод перепрофілювався і спостереження не велись.  На території  НКМЗ вміст в підземних водах  фенолів досягає 0,0016мг/дм3, роданідів – до 0,41мг/дм3 .
    Наведені дані свідчать про деяке оздоровлення підземних вод на цих ділянках.
    У питних свердловинах водозабору НКМЗ вміст фенолів та роданідів, в основному, в межах ГДК.
    На території НКМЗ підземні води піддаються також забрудненню хромом (Сr+6), вміст якого коливається від 0,0 до 0,103 мг/дм3 при ГДК 0,01 мг/дм3.
    Забруднення водозабірних свердловин хромом (Cr+6) пояснюється  його вимиванням з довоєнних підземних поховань, розташування яких  не встановлено.
    За звітний період забруднення підземних вод фенолами і роданідами на території КЗВВ не спостерігалося, що свідчить про значне поліпшення екологічної ситуації на цій ділянці.
    У третій гідродинамічній зоні, на території розташування водозабору «Краматорський-V» практично по всіх спостережних свердловинах відзначена наявність у підземних водах фенолів і роданидів, нижче ГДК.  Забруднення підземних вод на цій ділянці відбувається, в основному, за рахунок підтягування забруднених вод.
    Таким чином, у 2012р. на території Краматорського промвузла було зафіксоване забруднення підземних вод фенолами і  роданідами . 
    Площа забруднення підземних вод роданідами і фенолами на території заводів КМЗ і НКМЗ практично збереглася у межах показників 2006-2012р.р. Таким чином, у першій гідродинамічній зоні сформувалося єдиний осередок забруднення підземних вод фенолами, що охоплює територію КМЗ і південну частину НКМЗ, а також ціанідами – на території КМЗ.
    В другий і третій гідродинамічних зонах спостерігається поліпшення еколого-гідрогеологічної обстановки, де фіксувалися феноли і роданіди в підземних водах значно нижче ГДК.
  • 2.3.2.Слов’янський промвузол
    Вивчався по свердловинам державної мережі ДРГП „Донецькгеологія”.  На території промвузла розповсюджені два основних водоносних горизонту – водоносний горизонт в алювіальних відкладах та водоносний комплекс у породах пермського віку. 
    Водовмісними породами водоносного горизонту в алювіальних відкладах є різнозернисті піски з прошарками супісків і суглинків в основі з гравієм і галькою, загальною потужністю від 10-12 до 20 м.
    Горизонт – безнапірний. Джерелами живлення є атмосферні опади, а також підземні води водоносних горизонтів, що залягають нижче.
    Глибина залягання рівня водоносного горизонту в алювіальних відкладах, у залежності від положення свердловин у рельєфі, коливалася від 0,47 до 7,14м, у знижених частинах рельєфу ґрунтові води виходять на денну поверхню, утворюючи озера і заболочені місця. Річна амплітуда коливалася в межах від 0,28 до 0,63м. 
    Води соленосної товщі слов'янської світи пермі (Р1sl) мають локальне поширення і захоплюють північно-східну частину міста Слов'янська, що одночасно є й областю їхнього розвантаження. Вони формуються за рахунок вилуговування кам'яної солі й область їхнього живлення визначається місцями розвитку карстових процесів. Це типові тріщинно-карстові води. Область живлення соленосного водоносного горизонту практично збігається з контурами виходів порід на докайнозойську поверхню.
    Глибина залягання у 2005-2012роках складала 0.67-2.11 м.
    Природні умови території Слов'янського промвузла обумовили неглибоке залягання рівня ґрунтових вод у природних умовах. За таких умов навіть порівняно невелике підвищення рівнів, викликане діяльністю людини, призводить до небажаних наслідків. Тому підвищення рівнів підземних вод, пов'язане з припиненням розсоловидобутку, призвело до заболочування і засолонення ґрунтів, затопленню підвалів, опрісненню мінеральних озер.
    У результаті спільного впливу всіх наведених вище факторів у даний час на міській території, розташованій в лівобережній частині долини ріки (загальна площа 28 км2 ) близько 70% території в паводковий період підтоплюється. Тут ґрунтові води виходять на  поверхню або знаходяться на глибині до одного метра. Підтоплено території заводів «Славважмаш», арматурно-ізоляторного, кераміко-ізоляторного, будівельних машин.
     
  • 2.3.3. Горлівсько-Єнакієвський промвузол
    Стан підземних вод  на території  промвузла вивчався по відомчій мережі спостережних свердловин. 
    Забруднення підземних вод (кам’яновугільний водоносний горизонт) простежується на всій території Єнакіївського КХП. Вміст фенолів більше ГДК і складає 0,021 – 0,031 мг/дм3 по проммайданчику  та 0,023 – 0,73 мг/дм3 в районі накопичувачів рідких відходів. Також у районі накопичувачів рідких відходів зафіксовано перевищення вмісту сульфатів (505 – 694 мг/дм3), та заліза (0,19 – 0,54 мг/дм3). Вміст роданідів на межі ГДК (0,086 – 0,13 мг/дм3).
    Біля проммайданчика та накопичувачів відходів Єнакіївського металургійного заводу спостерігається перевищення ГДК по хлоридам, сульфатам та нафтопродуктам.
    На Вуглегірській та Миронівській ТЕС біля їх відвалів спостерігається перевищення ГДК по сульфатам -1284 - 2795 мг/дм3 та 755 мг/дм3 відповідно.
    У м. Дзержинськ (сел. Новгородське) біля шламонакопичувачів ТОВ НВТ „Інкор і Ко КХП” (карбоновий водоносний горизонт) простежується забруднення фенолами - 0,039 мг/дм3) та перевищення сухого залишку до значень 3087 мг/дм3.                                                                                                  

     

  • 2.3.4. Донецько-Макіївський промвузол
     
    Промвузел є самим техногенно навантаженим. Найкрупнішими підприємствами-джерелами забруднення підземних вод кам'яновугільних відкладень, на яких є режимна мережа, є: Авдієвській і Ясиновській, Макіївський КХЗ, Донецький металургійний завод, Зуєвська ТЕС. Харцизький канатний завод “Силур” має режимну мережу, що складається з 8 свердловин. Свердловини пробурені в 2001 році на кам'яновугільний водоносний комплекс (в зоні вивітрювання). 7 свердловин находяться у робочому стані.
    Режимні спостереження ведуться за рівнем, температурою і хімічним складом підземних вод з частотою 1 раз на місяць. Після  прокачування свердловин проби води відбираються на скорочений хіманаліз. Визначаються: мінералізація, макрокомпоненти, жорсткість, нітрити, нітрати,  зважені речовини, Fе, pH. Що кварталу проводиться визначення, Cr, Zn, Cu.
    Зуївська ТЕС. Режимна мережа складається з 61 свердловини, з яких 33 знаходяться в робочому стані. Спостереження ведуться за  рівнем, температурою і хімічним складом 3 рази на квартал. 
    На підприємствах Авдіївського, Ясинівського, Макіївського коксохімічних заводів, на  Донецькому металургійному заводі  розбурена режимна мережа, але стаціонарні спостереження на даний період не проводяться .
    Стан підземних вод  на території  промвузла вивчався по відомчий мережі спостережних свердловин на наступних підприємствах: Авдієвському коксохімзаводу, ВАТ „Силур” м. Харцизьк та Зуївська ТЕС.
    Забруднення підземних вод (кам’яновугільний водоносний горизонт) простежується на проммайданчику та біля накопичувачів відходів Авдієвського коксохімзаводу. Вміст сульфатів сягає 620 – 1860мг/дм,3 хлоридів – 370 -1300мг/дм,3  заліза – 0,31- 202мг/дм,3 води дуже жорсткі  до 31,9мг-екв/дм.3   У м. Харцизьку у районі відстійників відходів спостерігається перевищення ГДК по сульфатам (626 - 788 мг/дм,3) та сухому залишку -1,5 -1,7 г/дм3. Води дуже жорсткі.
    Біля золонакопичувачів Зуївської ТЕС вміст сульфатів  до 1176 мг/дм3, сухого залишку до 2400 мг/дм3.

     

  • 2.3.5. Зона зчленовування Донбасу з Приазов'ям
    (Волноваський і Старобешівський райони)
     
    Створена режимна наглядова мережа біля існуючих і потенційних джерел забруднення. 
    Докучаєвське рудоуправління.  Режимна мережа в районі шламонакопичувача, очисних споруд, 4 кар'єрів і 3 ДОФ складається з 27  свердловин. По 6 з яких ведуться в районі водозаборів „Центральний”, „Майка” та „Шевченківський” режимні спостереження за рівнем і температурою води 1 раз на місяць, а за хімічним складом - 1-2 рази на рік. 
    Водозабори «Центральний», «Майка» та Шевченківський (Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат)
    Стан піземних вод на території Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату вивчався по відомчий мережі спостережних свердловин, які знаходяться в зоні роботи водозаборів підземних вод „Центральний”, „Майка” та „Шевченківський”. Відомча мережа спостережних свердловин складається із 6 шт. (Водоносний горизонт сучасних алювіальних і аллювіально-делювіальних відкладень заплав рік і днищ балок у заплаві ріки Суха Волноваха на Докучаєвській ділянці здренований). 
    Водоносний горизонт нижньо-верхньочетвертинних елювіальних і еолово-делювіальних відкладень розповсюджений на вододільних площах на північній границі ділянки. Водоносний горизонт залягає на утвореннях пісщано-сланцевої товщі нижнього карбону, підземні води цих горизонтів мають єдиний рівень, що вказує на їхній тісний гідравлічний зв’язок. Водовмісні породи представлені суглинками і глинами різних горизонтів плейстоцену. На схилах  разом з ними іноді обводнені і верхньочетвертинні – сучасні делювіальні супіски, суглинки. Суглинки по механічному складу від легких до важких. Потужність водоносного горизонту 15,4м,  на схилі до 18,6м на вододілах. Поверхня дзеркала підземних вод приблизно повторює сучасний рельєф . Абсолютні відмітки рівнів від 115м до 167м. Водоносний горизонт характеризується малою водовіддачею, витрати свердловин змінюються від 0,04 до 0,17л\с, при зниженні 7,7-0,6м. Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, рівневий режим підземних вод залежить від кількості опадів, що випали. Статичний рівень установлюється на глибині 2,5-4,5м. По всіх свердловинах з 1998р. відбувається поступове  зниження рівня підземних вод. Середньорічна температура підземних вод близька до середньорічної температури повітря і складає 10,5-11°С.
    На формування складу підземних вод нижньо-верхньочетвертиних елювіальних і еолово-делювіальних відкладень крім кліматичних факторів впливають слабка дренованість водоносного горизонту в зв’язку з перевагою глинистих порід у розрізі і незначному ухилі дзеркала підземних вод, а також невелика глибина залягання рівня, що сприяє її випару у теплий період року. Мінералізація води змінюється від 1,7 мг/дм3  до 2,5мг\дмЗ  з півночі на південь ділянки.  Тип вод переважно хлоридно-сульфатний, кальцієво-магнієво-натрієвий. Води характеризуються нейтральною і лужною реакцією середовища (рН 6,75-8,75) Загальна жорсткість змінюється від 1,88до 48 мг-экв\дм3.У екологічному відношенні води чисті, елементи 1-п класу небезпеки в концентраціях, що перевищують ГДК, відзначені в одиничних випадках. У зоні впливу відвалів, кар’єрів установлене (скв.№32а, 31 а, 27а) та очисних споруджень (скв.№17а) невелике перевищення вмісту нафтопродуктів.
    Водоносний горизонт карбонатної товщі нижнього карбону, на Докучаєвській ділянці, розвитий смугою північно-західного простягання, ширина горизонту 3-6 км. Серед водовмісних порід тут переважають доломітизовані вапняки. Описуваний горизонт залягає на водоносному горизонті долгинської і роздольненської світ верхнього девону. Потужність горизонту досягає 200метрів. Абсолютні відмітка поверхні підземних вод змінюються від 80м до 200м. Під впливом водозаборів «Центральний», «Майка», «Шевченківський» і роботи кар’єрних водовідливів загальний потік підземних вод розчленований на кілька ділянок. Вплив водозаборів підтверджується режимними спостереженнями по свердловинах №65г,4а («Шевченківський»), №16н,1н («Центральний»), № 315,316 («Майка»).  Навколо кар’єрів і водозаборів утворилися депресійні воронки, що поєднуються у витягнуту в субмеридіональному напрямку депресійну воронку розміром до 12км. Підземні води горизонту характеризуються різноманітним хімічним складом: від сульфатно-хлоридного кальцієво-натрієвого в свердловинах № 12, 16, розташованих поблизу проммайданчика ДОФ-1, Докучаєвського ФДК і свердловин № 18, 19, що знаходяться в зоні впливу Шевченківського водозабору. Амплітуда коливань мінералізації підземних вод за звітний період  змінюється від 2,2 до 2,6 г/дмз. Сульфати присутні у кількостях від 1072 г/дмз до 1219 мг/дмз (ГДК- 500мг\дмз), вміст хлоридів коливається від 321 до 460мг\дмз. Ділянки з максимальним вмістом цих елементів виділяються у районі проммайданчика ДОФ-1 (скв.№16),де на підвищений фоновий зміст цих елементів накладається можливе забруднення з проммайданчику. Нітрити і нітрати у цих водах не виходять за межі ГДК.   
    Виявлено несанкіонований скид нечистот у річку Берестову, що потребує виявлення екологічною інспекцією порушників для попередження подальшого забруднення річки та Старобешівського водосховища.
     
  • 2.3.6. Маріупольський промвузол
     
     
    Маріупольський промвузол розташований в південній частині Донецької області, центром є м. Маріуполь. 
      Промвузел відрізняється могутньою металургійною промисловістю, розвинуто машинобудування і будіндустрія. Режимні мережі  мають наступні підприємства: ВАТ  “Азовсталь і ВАТ” “Азовмаш”, металургійний комбінат им. Іліча.
      Маріупольський металургійний комбінат им. Ілліча. Режимна мережа розбурена в кількості 35 свердловин. На даний період стаціонарні  спостереження  за рівнями і хімічним складом підземних вод ведуться по 12 свердловинам епізодично. 
    ВАТ металургійний комбінат “Азовсталь і ВАТ “Азовмаш” мають обширну режимну мережу із 80 свердловин. В даний час в робочому стані знаходиться близько 20 свердловин. Спостереження за режимом підземних вод і відбір проб на визначення  хімічного складу  ведеться епізодично.
     
    Стан підземних вод  на території Маріупольського промвузла вивчався по відомчий мережі спостережних свердловин ВАТ „ММК ім. Ілліча.” Забруднення ґрунтових вод простежується біля накопичувачів відходів підприємства по залізу, цинку, марганцю, нафтопродуктам. Сухий залишок сягає 2,8-6,1г/дм3
     
  • 3.Моніторинг небезпечних геологічних процесів

    Вивчення небезпечних інженерно-геологічних процесів спричинені досить складною геологічною будовою Донецької області. Природні умови області визначили надзвичайно активний розвиток таких процесів, як зсуви, абразія, підтоплення, розвиток карсту. Це визначає актуальність виконання на постійній основі моніторингу поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів і явищ з метою геологічного забезпечення Урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАС НС) та протизсувних заходів, а також  виконання Державних програм, спрямованих на запобігання та боротьбу з підтопленням земель і організацію протизсувних заходів.
    При виконанні інженерно-геологічних досліджень щодо вивчення та моніторингу небезпечних екзогенних геологічних процесів (ЕГП) використовуються сучасні методи,  високотехнологічні прилади з використанням  ГІС-технології, які дозволяють отримувати більш достовірні дані про динаміку та умови розвитку процесів і прогнозувати їх активізацію.
    В межах території Донецької області нараховується 189 зсувів, які свого часу були виділені, обстежені та занесені у каталог, із яких 93 зсуви характеризувалися  як активні. На даний час під спостереженням знаходиться 60 зсувів, із яких 36 активні. 
    Абразія (розмив берегів) – один із найбільш руйнівних і збиткотворних геологічних процесів, розповсюджених в межах області.  Інтенсивність абразійних процесів залежить від гідрологічного режиму моря. З абразією часто пов’язані різноманітні прояви гравітаційних процесів: зсуви, обвали, осипи, а також ерозія берегових схилів. Абразія є одним із головних чинників формування зсувів на морському узбережжі. На абразійно-зсувних типах берегів по області знаходяться 23 створи спостережень.
    Моніторинг процесів карстування. Площа розповсюдження порід, здатних до карстування складає по Донецькій області 3102 км2, що становить 11,7% території Донецької області. В каталог розвитку   було занесене 381 карстову форму.
    На договірних засадах підприємство виконує інженерно-геологічні вишукування для будівництва (обґрунтування проектів будівництва будинків і споруд ІІІ та частково – ІІ класів відповідальності – 1 та 2 поверхові житлові і виробничі будівлі, тимчасові споруди, траси підземних комунікацій різного призначення.
     
  • 3.1.Результати моніторингу небезпечних геологічних процесів у 2012 році
    3.1.1.Результати моніторингових досліджень  за зсувними процесами.
     
    Північна частина області
    Cело Стародубівка. Практично все село Стародубівка розташоване на зсувному схилі. У 2012 році активних зсувних зміщень на ділянці не спостерігалось, однак на фундаментах та стінах  окремих будинків по вул. Робочій відзначилось відновлення залікованих навесні 2012 р. тріщин до 2 мм. 
    В сел. Андріївка м. Слов’янська продовжуються процес повільного зміщення ґрунтів всередині зсувного масиву, що призводить до появи тріщин на будинках та відновлення старих тріщин (від волосяних до 2-3 мм).
    В м. Святогірськ, в середній частині зсувного схилу, вище будівель що знаходяться на території Святогірької Лаври, намітився на відділення новий зсувний блок. Видимих деформацій будівель поки що не зафіксовано.
    В сел. Октябрське м. Краматорська у вершині зсувного цирку (по вул. М. Тореза) спостерігалося повільне просідання полотна автодороги. По вул. Дзержинського, Ворошилова, Декабристів,  Ставропольській та по пров. Полоцькому і Муравйова на стінах будинків, які знаходяться близько до вершини зсуву і його бортів, відмічалося поновлення вертикальних та діагональних тріщин на 1-2 мм.
    Між сел. Миколаївка та с.Стародубівка Слов’янського району спостерігалася деформація полотна автотраси у вигляді повільного просідання та збільшення тріщин.
     
    Південна частина області
    Ділянка другої категорії «Білосарайська» включає три ділянки третьої категорії: «Бабах-Тарама», «Юр’ївка», «Мелекине» і три ділянки чергового обстеження: «Урзуф», «Юр'ївка (схід)», «Нова Ялта (захід)». На ділянці налічується 33 зсуви, з них 26 активних. 
    Активні зміщення ґрунтів на зсувах спостерігалися, як у весняний період так і восени. Активні процеси на зсувах виражалися у відновленні та розкритті зсувних тріщин, активному зміщенню ґрунтів в цирках 2-го порядку на окремих зсувах.
    У 2012 р. на ділянці II категорії «Білосарайській» між с. Мелекине і с. Рибацьке в результаті осінньої активізації відбулося відділення від плато зсувного блоку протяжністю уздовж бровки плато 110 м при ширині блоку до 15 м та інших дрібних блоків. Відділення зсувних блоків на даній ділянці берега часто призводить до виведення із сівозміни площ орних земель. Також процес відділення зсувного блоку спостерігався і на ділянці II категорії «Широкинській» східніше с. Широкине Новоазовського району.
    Більш детальна характеристика зсувного процесу на ділянці надається по ділянках 3-ої категорії та ділянках чергового обстеження. 
    По ділянках третьої категорії результати спостережень наступні:
    Ділянка «Бабах-Тарама». У 2012 р  на ділянці спостерігалося припинення активних зсувних процесів.
    Ділянка «Юр'ївка». За звітний період на ділянці спостерігалося продовження активних зсувних процесів у вигляді незначних деформацій, та активного відмиву ґрунтів кліфа.
    Ділянка «Мелекине». В с. Мелекине  Першотравневого району активізувався майже весь зсувний масив, що призвело до значних деформацій житлових будинків, забудов та господарських угідь. За результатами проведених спостережень у жовтні 2012 року були сповіщені місцеві жителі а також органи місцевої, районної та обласної влади, МНС щодо небезпечної активізації зсувних процесів.
    Відділилися 2 крупних зсувних блоки загальною площею близько 9000 м2.
    Ділянки чергового обстеження за народногосподарськими об'єктами.
    Ділянка «Урзуф». На зсувному схилі розташовані 4 б/в та 4 ДОЦ. У 2012 р в межах територій ДОЦ «Юний Моряк» і баз відпочинку «Сонячна», «Рассвєт», «Дельфін» у порівнянні з минулим роком спостерігалося уповільнення зсувних процесів – зменшення деформацій будівель та спускових доріг до баз і ДОЦ).
    Ділянк «Юр'ївка (схід)». На східній околиці с. Юр’ївка, після виконання заходів з укріплення зсувного схилу на територіях баз відпочинку «Ялта» та «Локомотив», у 2012 р. спостерігалася тимчасова стабілізація зсувного процесу.
       Ділянка «Нова Ялта (захід)». Під час осінньої активізації зсувів були деформовані спускові і під’їзні автодороги до баз відпочинку «Жемчужина», «Бірюза», «Нептун», «Азовочка», «Червона Гвоздика», а також спостерігався процес деформації автотраси республіканського значення ТО5-20 Маріуполь-Урзуф в районі спуску до сел. Нова Ялта, активізація вірогідно спровокована витоками із водоводу, що проходить в цій частині зсувного масиву.
    Ділянка другої категорії «Маріупольська» містить у собі дві ділянки третьої категорії та дві ділянки чергового обстеження за народногосподарськими об'єктами. На ділянці налічується 7 зсувів у береговому уступі Азовського моря, два зсуви в б. Клиновій і 8 зсувів-опливин на правому схилі долини  р. Кальчик.  У 2012  році  утворення нових зсувів на ділянці не зафіксовано.
    Найбільш активно зсувний процес протікав на ділянці третьої категорії  «Комсомольський Пляж» та на ділянці чергового обстеження «балка Клинова».
    На ділянці третьої категорії «Комсомольський Пляж» восени спостерігалися активні зсувні процеси у верхній частині зсуву у вигляді збільшення параметрів зсувних тріщин а також активні зміщення ґрунту в цирках другого порядку у вигляді дрібнодисперсної маси, а ґрунти кліфу активно абродувалися. 
    У 2012 році продовження активних зсувних процесів спостерігалося і на зсувах у бортах б. Клинової в м. Маріуполі; найбільш активні зміщення спостерігалися в районі садиби №7, 7а по вул. Зеленстрой.
    Ділянка другої категорії «Широкинська» включає одну ділянку третьої категорії  «Сопине», та одну ділянку чергового спостереження «Бердянське (захід)». На ділянці налічується 11 зсувів, у тому числі 7 активних.
    У 2012 році в межах вищевказаної ділянки, східніше с. Широкине Новоазовського району зафіксовано відділення нового зсувного блоку, площею 1200 м2.
    На ділянці третьої категорії «Сопине» продовження активних зміщень спостерігалося в язиковій частині зсуву, де ґрунти кліфу у вигляді великих блоків навалювалися на пляж; в основі кліфу спостерігалися ніші розмиву, а у приурізовій частині акваторії моря та на  пляжі – вали видавлювання глини.
    На ділянці чергового спостереження «Бердянське (захід)» у 2012 р. спостерігалася активізація зсувних процесів в західній частині. Блок 1972 року відділення активізувався і знову почав зміщуватися. Будівлі с. Бердянське в цій частині ділянки деформовані в тій чи іншій степені, кліф активно абрадований.
     
  • 3.1.2.Результати моніторингових досліджень процесів абразії
    Відмив ґрунтів кліфу зсувних схилів спостерігався по 17 створах. Сумарний річний відступ верхньої бровки кліфу склав (на 1 п.м. берега) від 0,15 м по абразійному створу №7б (ділянка 3 кат. «Юріївка») до 7,0 м по створу №23 (ділянка 2 кат. «Білосарайська», східніше с. Рибацьке). Об’єм відмитого ґрунту в кліфу зсувних схилів (на 1 п.м. берега) склав від 0,14 м3 по створу №7а (ділянка 3 кат. «Юр’ївка») до 10,8 м3 по створу №23 (ділянка 2 кат. «Білосарайська», східніше с. Рибацьке).
    На абразійно-обвалозсувних типах берегів знаходиться 2 створи. Відмиву ґрунтів в кліфу за даними створів не спостерігалося.
    На абразійно-обвальних типах берегів знаходиться 5 створів. В районі розташування двох створів проводяться роботи по захисту берега від абразійного впливу моря:  це створ №4 в сел. Урзуф і створ №33 в с. Безіменне. Відмиву по цих створах не спостерігалось. 
    По 3-х створах (в селах Самсонове, Обрив, Холодне) спостерігався відмив ґрунтів в кліфу. Відступ верхньої бровки кліфу склав від 0,04 м на 1 пог. м (створ 40, с. Холодне) до 3,45 м (с. Обрив, створ. 39).  Об’єм відмитого матеріалу склав  від 0,35 м3 на 1 п. м (с. Холодне, створ. 40) до 57,2 м3 (с. Обрив, створ. 39).
    На абразійно-обвальних типах берегів розташовані селища  Широкине, Безіменне, Самсонове, Обрив, Холодне. В результаті активної абразії в вище названих селах відбувається відмив ґрунту в межах території городів, розташованих близько до кліфу. 
    На берегах морських піщаних кіс та терас знаходиться 23 створи. Відмив матеріалу піщаних кіс спостерігався, в основному, на східних берегах  кіс. Із тіньових сторін кіс  (південно-західних, західних) спостерігалися процеси акумуляції. Відмив протягом 2012 р. спостерігався по 4 створах, 3 з яких знаходяться на східному березі коси Білосарайської, а 1-на східному березі коси Кривої. Величина відступу берега на косі Білосарайській  по цих створах склала від 0,5 м до 3 м, а об’єм відмитого матеріалу – від 0,1 м3   до 1,2 м3  на 1 п. м берега. Максимальний відступ берега та максимальна величина об’єму відмитого матеріалу спостерігалась на косі Білосарайській по створу №13 (край коси, східний берег). На косі Кривій відмив спостерігався по створу №36 (край коси, східний берег). Величина відступу берега по даному створу склала 1,5 м, а об’єм  відмитого матеріалу – 1,0 м3  на 1 п.м берега.  
     На усіх типах берегів абразійний процес активно протікав на відкритих ділянках берега (незахищених). На абразійно-зсувних типах берегів цей процес був одним із факторів, що активізував зсувний процес.
     
  • 3.1.3. Результати режимних спостережень на карстових ділянках
    Роботи щодо вивчення карстових процесів на протязі 2012 року проводилися в межах північно-східної частини Донецької області , в Артемівському та Слов’янському районах. 
    Процеси вилуговування на карстових ділянках, а разом з ним і утворення карстових форм на поверхні, відбувається з різною швидкістю. В пермських гіпсоносних та соленосних відкладах карстові процеси мають найбільше поширення і швидкість розвитку. Такі ділянки розташовані на схилах рр. Бахмутка, Мокра та Суха Плотва, Казенний Торець та струмка Горілий Пень. 
    У 2012 році були проведені режимні спостереження за карстовими процесами в Слов’янському та Артемівському районах в межах виникнення, протікання чи тимчасової стабілізації карстових процесів, а саме на Слов’янській та Артемівській ділянках ІІ категорії; Соледарській, Покровській, Володарській-Північній та Артемівській ділянках ІІІ категорії; Дронівській ділянці обстеження народногосподарських об’єктів. За звітний період було обстежено 148 карстових форм, загальною площею 0,89706 км2 (табл. 1.5.1., табл. 1.5.2.), у тому числі 59 – активні, площею 0,043 км2; 1 – нова, площею 165,05 м2; 2 воронки зазнали активізації, площа склала 153,96 м2; тимчасово стабільні 54 карстових форми, площею      0,8519 км2, та 32 поховані воронки загальною площею 1712,03 м2. 
     Слов'янська ділянка ІІ категорії розташована в північній частині Донецької області та охоплює північну та північно-східну частини м. Слов’янська. 
    У 2012 році соляні озера утворені у межах території мульди осідання були повноводними, пологі борта, яких переважно заросли очеретом, без ознак деформацій провального характеру. Виключенням є північний борт озера Рапне, де спостерігається розмивання борту та руйнування покриття з бетонних плит. 
    На стінах житлових будинків та будівлях іншого призначення по вулицях Ізюмська,  Колгоспна, Цілинна, Д.Бідного спостерігалися тріщини з шириною розкриття до 4-5 см, при цьому відреставровані тріщини відновлюються.
    На території природно-історичного сульфатно-соляного типу карсту відзначається тимчасова стабілізація карстових утворень – поверхня воронок заростає трав’яною рослинністю, активізації старих та утворення нових провальних форм немає.
    Артемівська ділянка ІІ категорії охоплює територію з розвитком природно-історичного та техногенно-активізованого типів карсту.
    Природно-історичний карст вивчається на території, де він відноситься до відкритого типу, а саме, породи, що карстуються, гіпси та вапняки слов'янської світи пермі, відслонюються на поверхні або перекриті малопотужним чохлом четвертинних утворень.
    Карстові форми на цієї території переважно перебувають у тимчасово стабільному стані, мають згладжені форми, заростають рослинністю. Активність спостерігається у «молодих» воронках, головним чином, при формуванні їх бортів.
    На території розвитку техногенно-активізованного типу карсту більшість карстових форм перебуває у активному стані. За звітний період 2012 р обстеження проводилися на полях закритих шахт: соляної шахти ім. Урицького (с. Стряпівка), південної частини Новокарфагенського разсолопромислу (с. Новопетрівка), гіпсової шахти «Островського» (с. Нагірне), соляної шахти «Брянцівська» (сел. Брянцівка м. Соледара); та діючої шахти ЗАТ «Лафаржгіпс». 
    Всього під спостереженням у 2012 р. перебували 41 карстова форма, з яких 24 характеризуються активним станом, 13 перебувають у тимчасово-стабільному положенні, а 4 на момент обстеження були похованими.
    Усі вищеназвані площі, підроблені гірничими виробками, за умовами ступеню стійкості належать до нестійких територій. Провальні утворення, які тут спостерігаються,  зазвичай відрізняються значними розмірами, як у плані (до 30-40 м у діаметрі), так і на глибину (до 20 м),  мають, як правило, колодязеподібні форми з обривчастими відкритими бортами та не задерноване дно, яке іноді спрямоване у гірничі виробки. Після виникнення вони тривалий час залишаються активними, у бортах відбувається відшарування блоків порід, осипання ґрунту, збільшуються розміри воронок внаслідок чого окремі провали згодом зливаються у єдиний простір.
    На період обстеження території над гірничими виробками продовжували характеризуватися нестабільним, хитливим станом. Небезпечні процеси відбуваються поблизу житлового сектору, комунікаційних народногосподарських об’єктів, у межах угідь сільськогосподарського призначення, що потребує постійного моніторингу за їх розвитком у просторі та часі.
    В межах Артемівської ділянки II категорії, для більш детального вивчення карсту, виділяється 4 ділянки ІІІ категорії: Соледарська, Покровська, Володарська-Північна, Артемівська, на яких і було проведене карстологічне обстеження.
    Соледарська ділянка характеризується як ділянка з розвитком природно-історичного і техногенно-активізованого сульфатного типів карсту та займає територію сел. Михайлівка, розташованого у північно-східній частині м. Соледара. 
    В результаті наземних маршрутних спостережень у 2012 році було обстежено 20 карстових форм, з яких 8 є активними, 8 стабільними та 4 поховані воронки. 
    Активні карстові форми переважно розташовані у південно-західній частині селища, яка потрапляє на території відпрацьовані гірничими виробками старої гіпсової шахти. Незважаючи на те, що окремі борти воронок місцеве населення закидає побутовим сміттям, відкриті їх частини характеризуються наявністю динамічних процесів: утворюються тріщини заколу з шириною розкриття до 2-5 см, сковзання блоків ґрунту, обвалення порід, що призводить до збільшення діаметру воронок. 
    На території розвитку природно-історичного типу карсту активні процеси протікають у на північному сході селища (вул. Шевченко). Під спостереженням перебувають 2 карстові форми з обривчастими бортами, тріщинами заколу з шириною розкриття до 2 см, сповзанням блоків ґрунту та утворенням склепінь. 
    Усі інші карстові форми перебували у тимчасово-стабільному стані, нових деформацій не спостерігалося. 
    Покровська ділянка розташована на правому схилі струм. Горілий Пень, у зоні розвитку техногенно-активізованого сульфатно-карбонатного типу карсту, на території підпрацьованої виробками колишньої гіпсової шахти ім. Ворошилова №2.
    Всього на Покровській ділянці під наглядом було 24 карстові форми серед яких 10 активних, 5 стабільних та 9 похованих. 
    За даними спостережень 2012 р активні динамічні процеси на ділянці ще продовжуються. Більшість відкритих карстових форм характеризуються нестабільним станом, про що свідчить наявність тріщин заколу з відшаруванням блоків ґрунту у обривчастих бортах воронок, утворення склепінь через вивали ґрунту, наявність напівкільцевих тріщин відриву шириною розкриття до 6 см, збільшення розмірів воронок. 
    Володарська-Північна ділянка знаходиться у межах території затопленої соляної шахти ім. Шевченко (зал. ст. Кудрявка) і охоплює схил та заплавну частину долини р. Бахмутка. В зону впливу карстового процесу попадають: полотно залізничної колії державного значення, що проходить по західній границі ділянки, тваринницька ферма, яка знаходиться в північній частині ділянки, а також дачні ділянки з будівлями на сході. 
    Під спостереженням у 2012 р перебували 6 провально-компенсаційних воронок. У грудні 2012 р на ґрунтовому автошляху від дачних ділянок до соляних озер утворилася нова воронка діаметром 13х16 м та глибиною близько 8 м. За даними візуального обстеження воронка перебуває у край нестабільному стані, практично з усіх боків спостерігаються висячі та сповзаючі блоки відриву, по південному борту просліджується тріщина відриву шириною розкриття до 30 см, яка відділяє блок відриву шириною від 0,5 до 1,5 м. Навкруг воронки районною службою МНС були встановлені знаки, що попереджають населення про небезпеку.
    Інші існуючи на площі ділянки карстові провали також характеризуються активними процесами: в їх обривчастих бортах продовжуються процеси руйнування, по тріщинам заколу відбуваються відслонення блоків ґрунту, які згодом обвалюються.
    Воронки-озера перебувають у тимчасово-стабільному стані. Вони заповнені водою, рівень якої відповідає сезонним коливанням, ознак активізації та нових деформацій у бортах воронок не виявлено. 
    Артемівська ділянка розташована в центральній частині однойменної карстової ділянки ІІ категорії і обмежена на півночі сел. Малоіллінівка, на півдні – сел. Опитне.
    Територія даної ділянки характеризується розвитком техногенно-активізованого  та природно-історичного типів карсту. Техногенно-активізований тип карсту головним чином  розвивається над колишніми закритими гірничими виробками по  видобутку солі та гіпсу. Природно-історичний тип карсту має розвиток на території поширення сульфатних та карбонатних порід з глибиною залягання від 0,0 до 60,0 м. Процеси карстоутворення становлять  загрозу безпеці населення, цілісності будівель та комунікацій.
    Протягом 2012 р. спостереження проводилися по 47 карстових формах, з яких 15 характеризуються як активні (у тому числі 2 воронки, що активізувалися), 18 - вважаються тимчасово стабільними, а решта 14 - похованими.
    У межах розвитку техногенно-активізованого типу карсту у активному стані перебувають провальні форми  у північно-східній частини м. Артемівська на північний схід від вул. Шевченко та Алебастрова; східній частини м. Артемівська, на південь від пров. Індустріального між вул. Калініна та Щербакова, а також у південній частині м. Артемівська.
    Активні карстові форми перебувають у нестабільному стані, про що свідчать вивали ґрунту зі стінок бортів, переважно у їх верхній частині, наявність висячих блоків порід і з часом їх обвалення, заколи ґрунту у обривчастих бортах воронок, утворення склепінь у верхній частині бортів. Обвалення ґрунту по напівкільцевих тріщинах призводить до збільшення діаметру воронок. 
     У східній частині м. Артемівська продовжується руйнування воронки, яка розташована в кінці городу домоволодіння буд. № 14 по пров. Індустріальному. Блоки відриву утворені раніше, продовжують просідати та руйнуватися, по краях воронки просліджуються напівкільцеві тріщини відриву шириною розкриття до 25 см та перепадом пліч до 1 м. Візуально визначається просідання ґрунту між воронками на ділянці, що свідчить про можливість подальших провалів з об’єднанням воронок у єдиний провальний простір.
     
  • 3.1.4. Аналіз та прогноз розвитку процесів підтоплення
    Метеорологічні умови 2012 року (метеостанція м. Артемівськ) характеризувалися наступними особливостями. Річна сума опадів склала 520,1 мм, що на 42,2 мм менше опадів у 2011 році і на 24,9 мм менше середніх багаторічних величин.
    У зимовий період (листопад - січень місяця) відбувається найбільше поповнення природних ресурсів підземних вод. Сумарна величина атмосферних опадів в зимовий період 2012-2013р. по Артемівській метеостанції склала 92,7 мм, що менше минулого періоду (2011-2012р.) на 63,3 мм, і на 40,3 мм менше середньо багаторічних величин.
    Середньорічна температура повітря в 2012 році за Артемівської метеостанції становила +9,4оС, що на на 0,62оС вище середньо багаторічної температури повітря. Щодо 2011 середньорічна температура в 2012р. підвищилася на 1,14оС.
    Середньомісячна температура повітря в зимовий період 2012-2013р. склала -1,1оС, що на 2,6 про вище минулого періоду 2011-2012р.р. Щодо середньо багаторічної температури повітря в зимовий період температура в зимові місяці 2012-2013 р.р. була на 0,9оС вище.
    Прогноз рівневого режиму на 2013 рік. На весняно - літній період по території північної частини Донецької області прогнозується збереження рівня ґрунтових вод на відмітках 2012р. і тільки по окремих ділянках буде спостерігатися їх зниження на 0,04 - 0,3 м, але в межах середніх величин.
    Збільшення площ підтоплення не очікується. Незначне погіршення буде спостерігатися тільки в період інтенсивного випадання опадів, на заплавах річок, а також на площах схильних до техногенного підтоплення.
    Підтоплені ділянки по території Донецької області зафіксовані в містах Святогірськ, Красний Лиман, Слов'янськ, Сіверськ, Краматорськ, Дружківка, Білозерськ, Костянтинівка, Артемівськ, Горлівка, Єнакієве, Авдіївка, Ясинувата, Кіровське, Курахове, Красногорівка, Мар'їнка, Донецьк, Макіївка, Харцизьк, Іловайськ, Вугледар, Амвросіївка, Старобешеве, Комсомольське, Тельманове, Маріуполь, Велика Новоселівка, Волноваха загальною площею 22998,8 га. Найбільш підтопленими є міста Слов'янськ (72% від загальної площі), Білозерськ (72,2%), Тельманове (100%), Велика Новоселівка (35,0%), Сіверськ (29,4%).
     
  • 4.Моніторинг стану та змін геологічного середовища

    (еколого-геологічні дослідження)
    Підприємство має значний досвід у проведенні еколого-геологічних досліджень по картуванню територій, на яких відбулися зміни природних умов під впливом різних техногенних факторів, моніторингу забруднення підземних вод і ґрунтів зони аерації; оцінки впливу промислових і водогосподарських об'єктів на навколишнє середовище; комплексного вивчення еколого-геологічного стану промислово-міських агломерацій та ділянок розміщення полігонів твердих промислових відходів зі створенням електронних баз даних і цифрових карт (Горлівсько-Єнакієвський, Донецько-Макіївський, Південно-Донбаський, Краматорсько-Костянтинівський та Маріупольський  промислові вузли).
    Актуальна інформація за напрямком інженерно-геологічних досліджень
    Підприємство за домовленістю може надати наступні послуги:
    • - геолого-екологічні обстеження джерел забруднення; 
    • - розробка проектів, спорудження спостережної мережі за підземними водами на конкретних об’єктах господарської діяльності (локальний моніторинг) та організація досліджень;
    • - еколого-геологічне картування та моніторинг, забруднень важкими металами ґрунтів, підземних вод, донних відкладів і рослинності, а також комплексне вивчення еколого-геологічного стану промислово-міських агломерацій і ділянок розміщення полігонів твердих побутових відходів з веденням електронних баз даних зі складанням геолого-екологічних карт;
    • - комплексне вивчення природних і техногенних умов території (оцінка сучасного екологічного стану окремих компонентів природного середовища і прогноз його можливих змін при будівництві, експлуатації і ліквідації об’єкта; розробка рекомендацій щодо попередження негативних екологічних наслідків господарчої діяльності);
    • - обстеження ділянок з метою оцінки екологічних стану території (радіаційного фону на ділянці,; відбір зразків і аналіз вмісту токсичних речовин в воді і ґрунті; складання висновків щодо екологічного стану ділянки);
    • - оцінка придатності підземних вод для зрошення садових і городніх культур, відбір проб ґрунту для лабораторних досліджень з метою визначення його придатності для вирощування екологічно чистих продуктів; складання еколого-геологічних висновків;
    • - розробка рекомендацій та програми організації та проведення локального еколого-геологічного моніторингу;
    • - інші послуги за домовленістю.
  • 5.Інші гідрогеологічні дослідження та роботи

    Поліпшення питного водопостачання за рахунок підземних вод є актуальним питанням на території Донецької, та межових частин Харківської Запорізької та Дніпропетровської областей, де населення не в повній мірі забезпечено централізованим водопостачанням. Це переважно мешканці міст і селищ міського типу. Майже 100 населених пунктів лише тільки в межах Донецької області користуються привізною водою або побутовими колодязями, обладнаними на ґрунтових води незадовільного екологічного стану. Ця проблема вирішується шляхом виконання робіт з пошуків питних підземних вод та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин згідно ряду законодавчих документів України щодо забезпечення населення екологічно чистою питною водою. Це, в першу чергу "Питна вода України", яка  після 2012 рр. державою не фінансувалась. (На жаль на рівні Донецької області не проводяться цілеспрямованої заходи щодо забезпечення підземною питною водою населених пунктів, тому забезпечення якісною питною водою з підземних джерел різних водо споживачів проводиться лише за їх кошти).
    За період 2000 – 2012 рр. підприємством пробурено та передано водокористувачам 164 свердловини з сумарним дебітом 39,22 тис.м3/добу. Приріст запасів питних підземних вод на 17 ділянках склав 5,7 тис.м3/ добу.
    Розвідано 109 ділянок родовищ прісних питних та технічних підземних вод. Значна їх частина експлуатується для централізованого господарсько-питного водопостачання населення. 
    Розвідка мінеральних вод. Для розвитку курортно-рекреаційних зон регіону розвідано 14 родовищ (16 ділянок) мінеральних вод. Величина експлуатаційних  запасів мінеральних вод станом на 01.01.2012 р. становить 8,377 тис. м3/добу .
    За останнє десятиліття після складання Кадастру родовищ та проявів  мінеральних вод Донецької області визначено високий потенціал Донецького регіону стосовно розвитку забезпечення області власними мінеральними водами.
    Наявність на підприємстві парку бурових установок та фахівців-гідрогеологів високої кваліфікації, дає можливість проводити роботи по розробці проектів, бурінню, ремонту експлуатаційних свердловин на воду.
    Актуальна інформація за напрямком інших гідрогеологічних досліджень та робіт
    Для спорудження свердловин у підприємства наявний парк бурових верстатів різного призначення. Висококваліфіковані фахівці підприємства використовують бурові установки УБ-600, УРБ-3АМ, СКБ-4, 1БА-15В для буріння геологічних та гідрогеологічних свердловин.
    Фахівці високої кваліфікації готові надати консультації щодо буріння свердловин, ремонту та облаштування експлуатаційних свердловин на воду. Використання сучасного бурового обладнання із наявністю сучасної геологічної та гідрогеологічної інформації гарантує високу якість спорудження свердловин.
    Для поліпшення питного водопостачання за рахунок підземних вод підприємством виконується комплекс геологорозвідувальних робіт:
    • складання проектно-кошторисної документації на буріння і обладнання експлуатаційних свердловин на воду;
    • буріння та обладнання водозабірних свердловин;
    • гідрогеологічні роботи у свердловині (відкачка, відбір проб води);
    • лабораторний аналіз проб підземних вод на вміст хімічних компонентів;
    • складання та відновлення паспортів свердловин, із основними технічними, гідрогеологічними та гідрохімічними даними, рекомендаціями щодо експлуатації свердловин;
    • підготовки геологічних та гідрогеологічних матеріалів для отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, в тому числі підземних вод;
    • оцінка експлуатаційних запасів підземних вод з виходом на ДКЗ України;
    • підготовка матеріалів, необхідних для отримання дозволу на спеціальне водокористування;
    • підготовки геолого-гідрогеологічних матеріалів для отримання спеціального дозволу на видобування підземних вод (промислова розробка родовища);
    • розробка проектів зон санітарної охорони водозаборів підземних вод. 
     
  • 6.Оформлення дозволів на спеціальне водокористування

    Відповідно до Наказу голови Державної геологічної служби України № 98 від 22.02.2013 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування, створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стан підземних вод, проектів робіт на землях водного фонду та встановлення меж зон санітарної охорони водних об'єктів» (http://www.geo.gov.ua/nakazi-derzhgeonadr.html), погодження дозволу спеціального водокористування здійснює Державна служба геології та надр України. ДРГП «Донецькгеологія» виконує роботи щодо підготовки пропозицій для погодження дозволів на спеціальне водокористування, а також вирішує питання щодо доопрацювання матеріалів згідно п. 2.2 зазначеного наказу після отримання від Держгеонадр України зазначених вище матеріалів спецдозволу.
    Згідно з наведеним вище, для можливості погодження вимог спеціального водокористування підприємствам-водокористувачам необхідно направити заяву з доданими до неї документами щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування на ім’я голови Державної служби геології та надр України Дудінова В.О. за адресою: вул. Е. Потьє, 16, м. Київ-57. 
    Матеріали в обов’язковому порядку повинні містити дані щодо виконання умов попереднього узгодження.
    Після реєстрації пакету документів буде наданий інформаційний лист щодо проходження процедури розгляду наданого пакету документів, а самі документи будуть передані в ДРГП «Донецькгеологія» для вивчення та надання пропозицій для погодження дозволу на спеціальне водокористування.
    Після отримання матеріалів спеціального водокористування від Департаменту геології, спеціалісти ДРГП «Донецькгеологія» опрацьовують матеріали з наданням своїх пропозицій або ж повертають власнику матеріали на доопрацювання.
    За необхідністю, весь перелік документів може бути доопрацьований або ж доповнений спеціалістами ДРГП «Донецькгеологія».
     

 

Новости
 
 
 
 
 
 
Завантаження...
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Designed by "Медиа холдинг Компаньон"